Пам’ятка вчителю з порядку і правил оцінювання навчальних досягнень учнів
ПОРАДИ КЛАСНИМ КЕРІВНИКАМ
щодо роботи з учнями, щоб запобігти суїциду.
Щоб запобігти нещасним випадкам дотримуйтеся таких правил:
1. Налагодьте турботливі стосунки.
Дитина потребує доброзичливої підтримки, яку потрібно висловлювати
не лише словами, але й невербально.
2. Будьте уважним слухачем.
Ви можете надати безцінну допомогу, вислухавши розповідь про почуття дитини – що б то не було – печаль, провина, страх чи гнів. Інколи, якщо ви просто мовчки посидьте з нею, це буде доказом вашої зацікавленості й турботи.
3. Не сперечайтеся.
Ні в якому разі не виявляйте агресії, якщо ви присутні під час розмови і спробуйте не висловлювати обурення тим, що почули.
4. Запитуйте.
Якщо дитина думає про самогубство і, нарешті, знаходить когось, кому небайдуже її хвилювання і хто погоджується обговорити цю заборонену тему, то вона часто почуває полегшення, отримує можливість зрозуміти свої почуття. Не пропонуйте невиправданих утіх.
Діти з презирством ставляться до зауважень на зразок: “Нічого, нічого, у інших такі ж проблеми, як у тебе”. Ці фрази лише принижують їх почуття і примушують відчувати себе ще більш непотрібними.
5. Пропонуйте конструктивні підходи
Учню потрібно допомогти ідентифікувати проблему і якомога точніше визначити, що її поглиблює, а також переконати в тому, що він може говорити про почуття без сорому, навіть про такі негативні емоції, як ненависть чи помста.
6. Вселяйте надію.
Дуже важливо, якщо ви підкреслите людські можливості й силу, а також те, що кризові стани, звичайно минають, а самогубство безповоротне.
7. Важливість турботи і підтримки.
Заохочуйте дитину, формуйте мотивацію, ставте досяжні цілі, хваліть її за досягнення, надавайте емоційну підтримку.
8. Зверніться за допомогою до спеціалістів, якщо дитина висловлює бажання померти.
У суїцидантів звужене поле зору, своєрідна тунельна свідомість. Перше їх прохання – це часто прохання про допомогу. Хорошим помічником може бути священик, сімейний лікар. Не можна недооцінювати допомогу психіатрів чи кваліфікованих психологів.
Ознаки суїцидальних намірів
1. Попередня спроба самогубства: у багатьох молодих людей, котрі закінчують життя самогубством, була спроба суїциду раніше.
2. Усні загрози: деякі суїциданти досить чітко говорять про свої наміри. Існують прямі твердження: “Яне можу цього витримати”, “Я не хочу більше жити”, “Я хочу покінчити із собою”. Часто вислови можуть бути замасковані: “Ви не повинні за мене турбуватись”, “Яне хочу створювати вам проблеми”, “Скоро, дуже скоро цей біль буде позаду”, “Вони дуже скоро пожалкують, коли я їх залишу” тощо. Всі загрози повинні сприйматися серйозно.
3. Зміна в поведінці: наприклад, активні люди можуть стати замкнутими і заглибитись у себе; нерішучі люди можуть здійснювати надзвичайно ризиковані вчинки.
4. Незвичні покупки: людина може прагнути купити зброю, мотузку та інші речі, які можуть викликати у вас підозру.
5. Відмова від власності: той, хто вирішив здійснити самогубство, може роздавати власні речі.
6. Ознаки депресії: це можуть бути зміни у вживанні їжі, порушення сну, тривожність, неврівноваженість, втрата інтересу до діяльності.
7. Проблеми в школі: пропуски уроків, емоційні вибухи або інша поведінка, не властива даному учню.
8. Теми смерті: бажання закінчити своє життя може проявлятися в малюнках, у поезії, записах у щоденнику і т. п.
9. Раптові (неочікувані) стани ейфорії: людина має щасливий вигляд після тривалого депресивного стану — це означає, що вона відчуває полегшення від остаточно прийнятого рішення про скоєння самогубства.
10. Інші ознаки: часті інциденти, скарги та фізичний стан організму, гіперактивність, агресивність, неадекватна поведінка з метою привернення уваги або досить тривале переживання горя після втрати когось.
Практичний психолог: Мешак О. М.
Як розпочати навчальний рік
1. Дайте дітям знов відчути себе згуртованим колективом
Навіть у найдружніших колективах у перші дні після повернення з канікул учні заново вибудовують міжособистісні стосунки, проходячи від відчуття якоїсь скутості в спілкуванні до свободи взаємодій появи від¬чуття приналежності до класу. Для того, щоб діти швидше знов відчули себе згуртованим колективом, а не залишилися «чужими» одне для одного, необхідно якомога більше уваги в перші дні приділити колек¬тивним заходам. Походи, капусники, спільний випуск газети з літньої тематики, театральні постановки, створення символу класу, смішного фотоальбому перших днів у школі, заповнення жартівливого паспорта класу і ведення літопису — ці і багато інших заходів допоможуть швидко згуртувати дітей.
2. Дайте учням можливість поділитися літніми враженнями
У перші дні приходу до школи дітям хочеться в першу чергу розповісти про літні враження — вони виходять на перший план, відсовуючи на другий навчання. При цьому розмова про літо не повинна зводитися до твору «Як я провів літо» — діти не дуже готові зразу, в перших числах вересня, писати твори. Хай школярі принесуть літні фотографії і оформлять ними стіну класу, зробивши потрібні підписи; нехай учні по командах видадуть газети з літніми враженнями або приготують невеликі командні виступи про літні враження.
3. Підтримайте інтерес учнів до зайняття
Майже усі учні приходять у школу після канікул до¬сить вмотивовані — їм хочеться йти в школу. Проте це почуття може швидко згаснути, якщо початок навчального процесу не «запалює» дитину — організовано нецікаво або дитина почуває себе цілком комфортно. «Як зустрінеш НОВИЙ рік, так його проведеш» — свідчить мудрість. Це актуально і для шкільної мотивації — гарний початок навчання дає потужний поштовх на довгий час. Тому важливо всіляко підтримувати ту мотивацію, з якою учень прийшов у школу, організовуючи навчальний процес, у тому числі повторення, В цікавій формі, створюючи безпечне середовище в класі.
4. Поєднуйте на уроці серйозні та цікаві моменти
Діти фізіологічно і психологічно не можуть відразу ж після канікул швидко ввійти в колишній темп діяльності і виявити колишню працездатність — учням важко довго підтримувати увагу, працювати в одному темпі. Для мінімізації цих явищ, доцільно проводити більше фізкультхвилинок, на уроках організовувати більш часті зміни різних видів діяльності, поєднувати серйозні та цікаві моменти.
5. Нагадайте учням про правила
Школярам властиво забувати правила поведінки, спілкування, які, здавалося б, не раз згадували і розбирали. З одного боку, це пов’язано з природною забудькуватістю, а з іншого боку, набирає чинності «штучна» забудькуватість, коли дитина намагається перевірити межу — може, в цьому році це правило вже неактуальне, може, вчитель про нього забув? Тому на початку року важливо знову повернутися до необхідних правил, щоб показати учням, що вони нікуди не поділися. Але важливо не тільки розповісти, але і проконтролювати, як школярі дотримуються цих правил. Правило так і залишиться правилом, якщо діти хоча б раз відчують, що його можна не дотримуватися.
6. Обговоріть з учнями майбутні заходи
Для школярів важливо знати, що їх чекає у класному житті хоча б на чверть вперед, а також брати участь у плануванні заходів. Учні виявляють велику активність у подальшій реалізації тих справ, Які вони запропонували самі.
7. Підтримайте учня в прагненні стати краще
Дуже часто учні приходять першого вересня з бажанням почати нове життя — вони готові вчитися краще або виправити поведінку. Але все це зможе реалізуватися, якщо вчитель побачить тих дітей, які мріють про краще, і допоможе їм реалізувати прагнення. Адже якщо дитина не відчуває підтримки дорослого у своєму прагненні, то всі ініціативи поступово згасають.
Психолог Палько С.М.