Психологічна служба

Деякі поради батькам від психолога

 для успішного проходження ЗНО

 Порад може бути дуже багато, але для кожного потрібно щось своє власне. Пропоную вам переглянути і вибрати, що саме вам підійде    

Шановні батьки, психологічна підтримка – це один з найважливіших чинників, що визначають успішність Вашої дитини під час здачі ЗНО. Досить часто ми створюємо ситуацію залежності у вашої дитини, на кшталт, – «якщо ти …, то…», нав’язуємо нереальні стандарти, суперництво із ровесниками, – «подивись, як інші стараються…» тощо. Водночас справжня  підтримка повинна ґрунтуватися на підкресленні здібностей, та  позитивних сторін дитини.   Підтримувати свою дитину – значить вірити в неї. Підтримка заснована на вірі в природжену здатність особи долати життєві труднощі при підтримці тих, кого вона вважає значущими для себе. Дорослі мають нагоду продемонструвати дитині своє задоволення від її досягнень або зусиль. Інший шлях – навчити підлітка справлятися з різними завданнями, створивши у нього установку: «Ти можеш це зробити!». Щоб продемонструвати свою  віру в дитину, батьки повинні мати мужність і бажання зробити наступне:   – забути про минулі невдачі своєї дитини;  – допомогти дитині знайти впевненість у тому, що він/вона справляться із тим чи іншим завданням;  – пам’ятати про минулі успіхи і повертатися до них, а не до помилок. Існують слова, які особливо підтримують дітей, наприклад: «Знаючи тебе, я упевнений, що ти все зробиш добре», «Ти знаєш це дуже добре» тощо. Підтримувати можна також за допомогою дотиків, сумісних дій, тощо..

Пам’ятайте, основні правила психологічної підтримки, які є особливо важливими в період підготовки до іспиту:

  1. Приділіть дитині увагу (цікавтеся її настроєм, станом здоров’я, проявляйте турботу про її потреби.
  2. Забезпечте Вашій дитині місце для роботи, прослідкуйте, щоб ніхто із домашніх їй не заважав.
  3. Контролюйте режим підготовки випускника, не допускайте перевантажень, пояснюйте, що обов’язково необхідно робити перерви, змінювати види занять.
  4. Ранкова зарядка, спорт, прогулянки, не повинні бути виключеними із щоденного графіка під час підготовки до здачі тестів.
  5. Зверніть увагу на харчування дитини. Подбайте, щоб вдома була поживна і різноманітна  їжа, що забезпечить збалансований комплекс вітамінів.  Пам’ятайте, що такі продукти, як риба, сир, горіхи, курага тощо стимулюють роботу головного мозку.  При цьому не зловживайте солодощами і борошняним виробами.
  6. Залиште для дитини на період іспитів мінімальний перелік домашніх обов’язків, давайте їй зрозуміти, що оберігаєте її.
  7. Допоможіть дитині розподілити час підготовки відповідно до певних тем. Дуже важливо для дитини навчитися робити певні схематичні нотатки, візуально впорядковувати матеріал. Основні формули, положення можна виписати на листочки і повісити у різних куточках  вашого дому.
  8. Придбайте різноманітні тренінгові матеріали по тестуванню ( Збірники тестів.). Велике значення має щоденне тренування дитини практично працювати із тестами.
  9. Вчіть дитину правильно орієнтуватися у часі і розподіляти свій час.
  10. Виражайте готовність допомогти і допомагайте в різних питаннях підготовки.
  11. Розказуйте про свій досвід здачі іспитів, де це доречно. Розкажіть, що ви відчували перед іспитами. Водночас, не видавайте свого хвилювання перед    днем здачі тестів і не переносьте тим самим своє хвилювання на дитину.
  12. Прагніть виражати упевненість в силах, не лякайте провалом. Не переживайте за кількість балів, які дитина отримає після тестування. Дитина повинна знати, що кількість балів не завжди остаточний і кінцевий вимір її можливостей.
  13. Дайте дитині напередодні тестування можливість повноцінно відпочити і добре виспатися. І пам’ятаєте, найголовніше понизити напругу і тривожність дитини і забезпечити відповідні умови для занять.

Отже, вибір є. Кожен має можливість вибрати саме те, що йому потрібно. Не соромтеся задавати питання і з’ясовувати все, що вам не зрозуміло. У Кембриджі кажуть: “Не можна навчити – можна навчитись”. Без самостійної роботи і навчання, жоден найкваліфікованіший спеціаліст не зможе дати вашій дитині необхідних знань і навичок. Взагалі батькам випускників, треба налаштуватися самим і налаштувати своїх дітей, на серйозну, відповідальну роботу протягом навчального року.

 

Підлітковий суїцид: запобігти можна!.

До підлітків часто ставляться з деякою зневагою – мовляв, це вік такий, перевіситься. Насправді, проблеми підлітків часто набагато серйозніше, ніж здається нам. А деякі підлітки вибирають найтрагічніший спосіб вирішення своїх проблем –підлітковий суїцид .

Підштовхнути до самогубства може смерть когось із близьких людей, дівчаток – ще й згвалтування та/або небажана вагітність. Погана успішність в школі теж може стати фактором ризику. І навпаки, неординарні й талановиті підлітки іноді також знаходяться під загрозою, тому що інші не приймають їх. Зловживання алкоголем або наркотиками підвищує ризик самогубства.

Підлітковий суїцид ділиться на три типи. Перший тип – це істинний підлітковий суїцид . У цьому випадку підліток дійсно має твердий намір покінчити з життям і зазвичай ретельно все планує. Якщо спроба виявляється невдалою, він з часом повторює її.

Афективний (чутливий) підлітковий суїцид , як це ясно з назви, скоюється у стані афекту, під впливом сильних, але сьогохвилинних почуттів. Якщо спроба самогубства невдала, підліток, найімовірніше, не буде її повторювати. Поштовхом до суїциду можуть стати конфлікти в школі, сім’ї або групі однолітків, нещасна любов, у випадку з особливо вразливими підлітками – навіть фільм або книга.

Мета демонстративного суїциду – привернути до себе увагу. У цьому випадку підліток не збирається насправді вбивати себе, його мета – стати поміченим.

Як у вірші Григорія Остера:

Ось тоді дізнаються тато з мамою,
закричать, заплачуть і забігають.
І помчать купувати тістечко,
І в кіно з собою візьмуть вас ввечері.

Попередити афективний або демонстративний суїцид порівняно нескладно, тому що в цих випадках підлітки зазвичай не приховують своїх намірів . Підлітки з демонстративною поведінкою оголошують про них відкрито, а з афективною – хочуть бути зупиненими на підсвідомому рівні.

А ось істинний підлітковий суїцид попередити буває непросто : часто підліток приховує свої наміри, і відстежити зміни в поведінці складно, особливо якщо підліток схильний до самотності. Ознаками внутрішньої готовності до суїциду можуть стати зміни сну і апетиту, проблеми з успішністю, втрата інтересу до навколишнього і самоповаги, підвищена агресивність. Підліток може перестати стежити за своїм зовнішнім виглядом. Підлітки, які вирішили піти з життя, можуть почати роздавати друзям і знайомим цінні, дорогі для них речі.

Підлітковий суїцид можна попередити, якщо ви будете уважні до своєї дитини . Треба цікавитися його життям, але при цьому не намагатися занадто сильно влазити в неї, інакше дитина закриється ще більше. Якщо ви помітили, що з вашою дитиною коїться щось дивне, потрібно м’яко, але наполегливо розговорити його і підтримати. Навіть якщо він зробив щось не так, потрібно спочатку підтримати його, а вже потім розбиратися з наслідками.

Часто батьки підлітків залишають їх наодинці з проблемами: дитина дорослішає, нехай вчиться вирішувати проблеми, як дорослий, і набиває власні шишки. Але без батьківської підтримки підліток часто опускає руки , і підлітковий суїцид здається єдиним рішенням проблеми. Тому дуже важливо, щоб ваша дитина знав: ви любите його таким, який він є, і завжди допоможете вирішити будь-яку проблему.

Ваша дитина закохалася

  У переживаннях підлітків важливе місце посідають дружба й закоханість. Слід враховувати, що дівчатка частіше за хлопчиків хочуть мати друга й частіше реалізують це бажання. Дівчаткам потрібні розуміння, співчуття, відхід від самотності, а хлопчикам – взаємодопомога, розуміння. Узагалі, закоханість – це глибока потреба в індивідуальних довірчих взаєминах. Забороняти спілкуватися на цьому рівні – означає, зробити підлітка нещасним. Ставитися негативно до предмета закоханості своєї дитини – означає, зіпсувати взаємини зі своїм сином або дочкою. Зважте на те, що за статистикою в 4-7% випадках перша закоханість завершується шлюбом. Тож:

 

 

  1. Не принижуйте підлітка допитами, створіть таку атмосферу, під час якої йому самому хотілося б з вами поділитися почуттям, що виникло!
  2. Не моралізуйте а радьте, допомагайте впоратися з почуттям, якщо підліткові важко!
  3. Не обговоруйте його почуття з іншими людьми!
  4. Не обговорюйте його почуття з іншими людьми!
  5. Не кажіть погано про людину, до якої підліток відчуває сильне почуття. Аналізуйте разом з ним не людину, а її дії та вчинки!
  6. Розповідайте про свої почуття в цьому віці, про свої помилки, навчайте бути чесним у стосунках з людиною!
  7. Познайомтеся з людиною, яка подобається Вашій дитині, якщо вона цього хоче!
  8. Не намагайтеся обвинувачувати іншу людину в тому, що вона погано впливає на Вашу дитину. Критичніше придивіться до своєї!
  9. Будьте одностайні з чоловіком (або дружиною) у висуванні своїх вимог до дитини!
  10. Не дозволяйте іншим людям принижувати гідність Вашої дитини!
  11. Будьте чесні із самим собою, висуваючи вимоги до підлітка!

Проблема паління

 

На жаль, паління досить поширене у всьому світі. Це не просто шкідлива звичка. Паління викликає залежність нікотину, що міститься в тютюні, і є найважливіший із чинників, що спричиняють захворювання, інвалідність та смертельні наслідки.
Перші спроби паління найчастіше відбуваються в підлітковому віці, коли виникає бажання експерементувати, потреба в такий спосіб самоствердитися, відчути себе дорослішим. Виділяють чотири стадії залучення до паління: пізнавання, спроба, звикання, залежність.
Для молоді у віці 14-17 років паління стало улюбленим дозвіллям. І щоб допомогти підліткам подолати цю шкідливу звичку:

 

  1. Батьки повинні першими відмовитися від паління.
  2. Батьки повинні допомогти дитині відволіктися від звички палитию Як? Ігри, відпочинок на свіжому повітрі, прогулянки, бесіди – усе це сприяє відмові від паління.
  3. Не моралізувати, а підтримувати своїх дітей, ствержувати, що все вийде, якщо людина чогось прагне.
  4. Не боятися компанії своєї дитини, а допомагати їй та її друзям боротися зі спокусою паління.

 

Пам´ятка курцю

 

  • Ви – людина, яка може винагородити себе не тільки палінням.
  • Краще кілька разів глибоко вдихнути або прогулятися пішки. Результат буде кориснішим за паління.
  • Вам потрібно зайняти руки. Візміть у руки олівець і напишіть листа другові або розглядайте кросворд.
  • Паління налаштовує вас на діяльність? Ви брешете самому собі!
  • Чим більше ви палите, тим більше ви ускладнюєте свою діяльність.
  • Ви використовуєте сигарети, коли хвилюєтеся. Спробуйте просто вчасно розв´язати конфліктні ситуації – і не виникне потреби нервово палити.
  • Для того щоб прийняти важливе рішення, його слід всебічно обміркувати, а паління відволікає та не дає можливості зосередитися на проблемі
  • Ви палите без розбору, не зважаючи на кількість викурених сигарет. Щоразу, коли ви берете сигарету, запитуйте себе: а чи хочу я палити? Ви будете здивовані, як часто ви цього не хочете.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *